ДЕМОКРАТИЧНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ У СВІТІ
Яким є досвід інших держав?
Цивільний контроль у демократичній правовій державі є своєрідним регулятором військово-цивільних відносин, коли основні принципи демократичного суспільства посідають провідне місце стосовно принципів військової справи.
Національні системи демократичного контролю за військовими у європейських країнах ‒ різні. Навіть там, де присутні однакові елементи, за формою вони не є однакові.
Значна розбіжність також спостерігається у питанні наданих військовому як «державному громадянину в уніформі», а саме: свобода висловлювати свої думки, політична діяльність, членство у профспілках або об’єднаннях військових тощо.

Велика Британія
У системі демократичного контролю над Збройними силами Великобританії чільне місце займає Рада оборони (англ. ‒ Defence Council) на чолі з Державним секретарем з питань оборони, який також є членом парламенту. Рада оборони ‒ головний орган, що опікується оперативною діяльністю армії, у той час як відповідальним за управління обороною в цілому є Комітет оборони (англ. ‒ Defence Board). Його також очолює Держсекретар, забезпечуючи принцип парламентського контролю за сектором безпеки та оборони.
Важливим інструментом громадянського контролю над державною обороною є процес формування оборонного бюджету. Моніторинг витрат, управління та політику британського Міністерства оборони здійснює Парламентський комітет Палати громад. В той самий час, контроль за ефективністю оборонних витрат здійснює Комітет з державних рахунків Палати громад.
Сполучені Штати Америки
Сполучені Штати Америки мають довгу історію впровадження цивільного демократичного контролю над Збройними силами, що остаточно інституціоналізувався в ХХ сторіччі. Загальну структуру цивільного контролю над Збройними силами забезпечує Конституція США.
Модель контролю базується на системі стримувань і противаг, а також на правовій конструкції громадського контролю через цивільний ланцюг командування, який очолює президент як Верховний головнокомандувач. Не дивлячись на те, що виконавча влада відіграє домінуючу роль у підтримці демократичного контролю, законодавча гілка має великий вплив на питання безпеки і оборони в цілому, і, Збройних сил зокрема, базуючись на принципі поділу влади.
Цивільний міністр оборони, чий цивільний статус визначається строком звільнення від дійсної військової служби не менш як 7 років, безпосередньо підпорядковується президенту. Він є другою особою у командному ланцюгу та здійснює управління і контроль над оперативною і адміністративною діяльністю департаментів міністерства оборони.
Вищий військовий керівник ‒ Голова об'єднаного комітету начальників штабів. Він виконує лише дорадчі функції, не є членом командного апарату і відсторонений законом від оперативного командування збройними силами, однак сприяє президенту і міністру оборони при виконанні ними функцій командування і управління.
Законодавча влада, що представлена Конгресом, наділена конституційним правом оголошувати війну. Конгрес схвалює військовий бюджет, затверджує організаційні структури армії, забезпечує соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей, визначає умови і порядок проходження військової служби, розміри платні, тощо.
Німеччина
У Німеччині питання, пов’язані з демократичним цивільним контролем за збройними силами, також врегульовані Конституцією.
Відповідно до статті 65а “Командуючим збройними силами є міністр оборони, цивільна посадова особа”. Йому підпорядковується апарат цивільних чиновників, які мають певні знання і досвід роботи у військовій сфері. Крім того, у Німеччині в структурі законодавчої влади існує унікальний інститут омбудсмена. Ця людина обирається парламентом і покликана відстоювати права і свободи військовослужбовців Бундесверу. Він може без попередження і в будь-який час здійснювати контроль військових частин. Щорічно омбудсмен звітує перед парламентом.
Важливою складовою громадянського керівництва оборонною сферою у ФРН є Рада національної безпеки. До Ради входять міністри закордонних справ, оборони, внутрішніх справ, а також начальник національної розвідки. Рада національної безпеки скликається за необхідності або на прохання канцлера. Парламент країни постійно отримує інформацію про діяльність Ради безпеки.
Innere Fuhrung – основна модель для військовослужбовця німецьких збройних сил, «громадянин у військовій формі». Поняття Innere Fuhrung є проявом політичної волі для врегулювання цивільних прав військовослужбовця з його військовими зобов'язаннями:
- Правове, політичне та етичне виправдання існування збройних сил і обов'язку громадян проходити військову службу.
- Інтеграція збройних сил і окремого військовослужбовця у державу та суспільство, а також до НАТО і ЄС.
- Готовність окремого військовослужбовця служити, виконуючи свої обов'язки в міру своїх здібностей, і прийняти обмеження деяких його прав як громадянина відповідно до спеціального законодавства про військову службу.